заслона

ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Нечуй-Левицький); В тій хвилі відкрилася запона намета (намету), і швидким кроком увійшла.. Мирослава (І. Франко); Вікно було заперте й заслонене, та все-таки крізь заслону видно було, що в покою світиться (І. Франко); Рано вдосвіта Тамара відкинула маскувальне запинало і побачила за вікном сніг (А. Хижняк); Одним стрибком підскочив (Сидорчук) до пологу, яким запинався запічок, і шарпнув його вбік (Ю. Бедзик); Тужно вила хуртовина, Розвівалася запина пурпурова на вікні (переклад П. Грабовського); В одкинутий поліг намету ввірвався вітер (Н. Рибак); Усі стіни (будинку) оббиті дорогими узористими килимами, привезеними з Італії, на вікнах та дверях — опони та занавіси (Юліан Опільський). — Пор. занаві́ска.

ЗА́СЛІНКА (пристрій для закривання отвору кухонної печі), ЗА́ТУЛКА розм., ЗАСЛО́НА діал. — Зажди, дочко, я заслінкою піч затулю! (А. Шиян); Посадила (Горпина) всі буханці, затулила піч затулкою і взялася в діжі зшкрібати тісто з клепок та збивати плесканця (Є. Гуцало); (Тетяна:) Лізьте під припічок! Я заставлю вас заслоною, а як всі поснуть, тогді (тоді) випущу надвір (І. Котляревський).

ЗА́ХИСТ (кого-, чого-небудь від нападу, замаху, ворожих і т. ін. дій), ОБОРО́НА, ОХОРО́НА, ЗАСЛО́НА розм., ВІДБОРО́НА діал., ОСЛО́НА діал., ОГРА́ДА заст., ЗАБОРО́НА заст., ЗАБЕЗПЕ́КА рідко. Основне призначення судів у правовій державі — це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); (Матушка гуменя:) Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).