1. Словник української мови Грінченка

засув

Засув, -ва

м.

1) = засов. Ном. № 503.

2) Часть лавчастого замка. см. лавчастий замок. Шух. I. 93.

3) Часть отримача. Шух. І. 249.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засув — за́сув іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. засув — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. засув — [засуў] -ува, м. (на) -ув'і, мн. -увие, -ув'іў Орфоепічний словник української мови
  4. засув — діал. засов, -а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засув — За́сув, -ва; за́суви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. засув — ЗА́СУВ, діал. ЗА́СОВ, а, ч. Рухомий дерев’яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах