1. Великий тлумачний словник сучасної мови

засув

за́сув

діал.

засов, -а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засув — за́сув іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. засув — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. засув — [засуў] -ува, м. (на) -ув'і, мн. -увие, -ув'іў Орфоепічний словник української мови
  4. засув — За́сув, -ва; за́суви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. засув — ЗА́СУВ, діал. ЗА́СОВ, а, ч. Рухомий дерев’яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. засув — Засув, -ва м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавчастого замка. см. лавчастий замок. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249. Словник української мови Грінченка