затирити
Зати́рити
см. затирювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затирити — зати́рити дієслово доконаного виду занести, закинути щось куди-небудь далеко або так, що важко знайти фам. Орфографічний словник української мови
- затирити — -рю, -риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затирити — ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п'ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П'ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила! (М. Словник української мови у 20 томах
- затирити — зати́рити вул. украсти (м, ср)|| = ґрайфнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
- затирити — ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п’ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П’ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила!. (Кроп. Словник української мови в 11 томах