затирити
ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти.
[Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п’ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П’ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила!. (Кроп., І, 1958, 202);
— А пошукай-но, дитино, халат. Якась роззява його так затирила, що не можу й знайти (Дім., Ідол, 1961, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затирити — зати́рити дієслово доконаного виду занести, закинути щось куди-небудь далеко або так, що важко знайти фам. Орфографічний словник української мови
- затирити — -рю, -риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затирити — ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п'ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П'ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила! (М. Словник української мови у 20 томах
- затирити — зати́рити вул. украсти (м, ср)|| = ґрайфнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
- затирити — Зати́рити см. затирювати. Словник української мови Грінченка