1. Словник української мови у 20 томах

затирити

ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, фам.

Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти.

[Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п'ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П'ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила! (М. Кропивницький);

– А пошукай-но, дитино, халат. Якась роззява його так затирила, що не можу й знайти (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затирити — зати́рити дієслово доконаного виду занести, закинути щось куди-небудь далеко або так, що важко знайти фам. Орфографічний словник української мови
  2. затирити — -рю, -риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затирити — зати́рити вул. украсти (м, ср)|| = ґрайфнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. затирити — ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п’ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П’ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила!. (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  5. затирити — Зати́рити см. затирювати. Словник української мови Грінченка