затишно
Зати́шно
нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затишно — за́ти́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- затишно — 1》 Присл. до затишний 2-4). 2》 у знач. присудк. сл. Безвітряно, тихо. || Про спокійну, приємну обстановку. || перен. Про стан душевного спокою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затишно — За́ти́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затишно — ЗА́ТИ́ШНО. 1. Присл. до за́ти́шний 2-4. Скромно жив бригадир, але затишно, спокійно (Хижняк, Килимок, 1961, 19); За молодим жити весело, а за старих затишно (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах