затишно
за́тишно
1》 Присл. до затишний 2-4).
2》 у знач. присудк. сл. Безвітряно, тихо.
|| Про спокійну, приємну обстановку.
|| перен. Про стан душевного спокою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затишно — за́ти́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- затишно — За́ти́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затишно — ЗА́ТИ́ШНО. 1. Присл. до за́ти́шний 2-4. Скромно жив бригадир, але затишно, спокійно (Хижняк, Килимок, 1961, 19); За молодим жити весело, а за старих затишно (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- затишно — Зати́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890. Словник української мови Грінченка