затишно

за́тишно

1》 Присл. до затишний 2-4).

2》 у знач. присудк. сл. Безвітряно, тихо.

|| Про спокійну, приємну обстановку.

|| перен. Про стан душевного спокою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затишно — за́ти́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. затишно — За́ти́шно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. затишно — ЗА́ТИ́ШНО. 1. Присл. до за́ти́шний 2-4. Скромно жив бригадир, але затишно, спокійно (Хижняк, Килимок, 1961, 19); За молодим жити весело, а за старих затишно (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  4. затишно — Зати́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890. Словник української мови Грінченка