1. Словник української мови Грінченка

затонути

Затону́ти, -ну́, -неш

гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затонути — затону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затонути — -ону, -онеш, док. Занурившись у воду, опуститися на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затонути — ЗАТОНУ́ТИ, ону́, о́неш, док. Занурившись у воду, упасти на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Човен затонув на глибині вісімдесят п’ять метрів (Трубл., Шхуна.., 1940, 290); // рідко. Поринувши з головою в яку-небудь рідину, загинути; втопитися. Словник української мови в 11 томах