затонути
ЗАТОНУ́ТИ, ону́, о́неш, док. Занурившись у воду, упасти на дно річки, моря і т. ін.; потонути.
Човен затонув на глибині вісімдесят п’ять метрів (Трубл., Шхуна.., 1940, 290);
// рідко. Поринувши з головою в яку-небудь рідину, загинути; втопитися.
Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув (Чуб., V, 1874, 370);
Котятко все й затонуло в молоці (Фр., VI, 1951, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затонути — затону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затонути — -ону, -онеш, док. Занурившись у воду, опуститися на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затонути — Затону́ти, -ну́, -неш гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Словник української мови Грінченка