1. Словник української мови Грінченка

затоптувати

Зато́птувати, -тую, -єш

сов. в. затоптати, -пчу, -чеш, гл.

1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36.

2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою. Грин. II. 320. Мнж. 155.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затоптувати — зато́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затоптувати — (ногами) топтати, підминати, придавлювати, (вогонь) гасити, забивати; (у землю) втоптувати; П. знищувати, убивати; док. ЗАТОПТАТИ, затовкти. Словник синонімів Караванського
  3. затоптувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  4. затоптувати — -ую, -уєш, недок., затоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. || Забруднювати слідами ніг. 2》 Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що горить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. затоптувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. затоптувати — ЗАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. Особливо затоптують грунт колісні і гусеничні трактори під час сівби (Колг. Словник української мови в 11 томах