затоптувати
ЗАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех.
1. їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін.
Особливо затоптують грунт колісні і гусеничні трактори під час сівби (Колг. Укр., 2, 1962, 11);
— Ми сховали той скарб, землею засипали, кіньми затоптали, травою задернували (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 312);
// Забруднювати слідами ніг.
2. Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що горить.
Остап знехотя почав затоптувати вогонь, хоч це йому й не вдавалося (Коцюб., І, 1955, 346);
Курці покидали і затоптали недокурки (Смолич, Мир.., 1958, 404).
3. Давлячи когось колесами, наступаючи на кого-небудь ногами, копитами і т. ін., убивати, знищувати.
Поранених затоптували коні або добивали вороги (Тулуб, Людолови, II, 1957, 529);
А бісова Гадюка знов сичить: «Щоб тут гулять не сміло [Ягня]! Ти, може, затоптать мене хотіло!» (Гл., Вибр., 1957, 100);
// пер. Переборювати, перемагати кого-, що-небудь, позбавляти чогось.
В твоїх просторищах повік Не затоптать свободи, ..Бо ти, народе, більшовик (Рильський, III, 1961, 23).
4. у що. Вминати, вдавлювати (перев. ногами в землю, болото і т. ін.
В солом’яну потерть затоптали Антонову кожушанку, на якій замість килима танцювали весільні гості (Чор., Потік.., 1956, 41).
◊ Затопта́ти в багно́ див. багно́;
Затопта́ти у грязь— те саме, що Затопта́ти в багно́ ( див. багно́).
— Справа честі. Які це чисті слова, а ти взяв та й затоптав їх у грязь (Кучер, Чорноморці, 1956, 300).
5. чим, розм. Засипати що-небудь чимось, злегка приминаючи.
Затоптавши чорним порохом виразки, які й досі кровоточили, він приліг на лаві (Панч, Гомон. Україна, 1954, 109).
Значення в інших словниках
- затоптувати — зато́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затоптувати — (ногами) топтати, підминати, придавлювати, (вогонь) гасити, забивати; (у землю) втоптувати; П. знищувати, убивати; док. ЗАТОПТАТИ, затовкти. Словник синонімів Караванського
- затоптувати — див. давити Словник синонімів Вусика
- затоптувати — -ую, -уєш, недок., затоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. || Забруднювати слідами ніг. 2》 Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що горить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затоптувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- затоптувати — Зато́птувати, -тую, -єш сов. в. затоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Словник української мови Грінченка