затоптувати

(ногами) топтати, підминати, придавлювати, (вогонь) гасити, забивати; (у землю) втоптувати; П. знищувати, убивати; док. ЗАТОПТАТИ, затовкти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затоптувати — зато́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затоптувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  3. затоптувати — -ую, -уєш, недок., затоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. || Забруднювати слідами ніг. 2》 Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що горить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затоптувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. затоптувати — ЗАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. їздячи або ходячи по чому-небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. Особливо затоптують грунт колісні і гусеничні трактори під час сівби (Колг. Словник української мови в 11 томах
  6. затоптувати — Зато́птувати, -тую, -єш сов. в. затоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Шевч. 77. Кинув між коні, щоб його затоптали. Рудч. Ск. І. 36. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) ХС. VII. 417. Словник української мови Грінченка