зачовгати

Значення в інших словниках

1. зачовгати — зачо́вгати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. зачовгати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Почати човгати, шурхотіти підошвами під час ходіння. || чим. Почати совати яким-небудь предметом по підлозі або по іншій поверхні. 2》 неперех. Піти, ледве піднімаючи ноги. 3》 перех. Забруднити, затоптати (підлогу). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачовгати — ЗАЧО́ВГАТИ² див. зачо́вгувати. Словник української мови у 20 томах
4. зачовгати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
5. зачовгати — ЗАЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Почати човгати, робити шурхіт підошвами під час ходіння. Од тиші у вухах дзвеніла кров. Але враз серед цієї тиші легенько зачовгали чиїсь ноги в їдальні (Трубл. Словник української мови в 11 томах