збриднути
Збриднути, -ну, -неш
гл. Опротивѣть. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збриднути — Споганіти [III] Словник з творів Івана Франка
- збриднути — збри́днути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- збриднути — -ну, -неш; мин. ч. збрид, -ла, -ло; док., діал. 1》 Обриднути. 2》 Стати бридким. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збриднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- збриднути — ЗБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. збрид, ла, ло; док., діал. 1. Обриднути. — Чи вам батьківська хата збридла? (Фр., VІІІ, 1952, 59); Тепер же мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим, що, здається... Словник української мови в 11 томах