збриднути

збридну́ти

у, -неш; мин. ч. збрид, -ла, -ло; док., діал.

1》 Обриднути.

2》 Стати бридким.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збриднути — Споганіти [III] Словник з творів Івана Франка
  2. збриднути — збри́днути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. збриднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. збриднути — ЗБРИ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. збрид, ла, ло; док., діал. 1. Обриднути. — Чи вам батьківська хата збридла? (Фр., VІІІ, 1952, 59); Тепер же мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим, що, здається... Словник української мови в 11 томах
  5. збриднути — Збриднути, -ну, -неш гл. Опротивѣть. Желех. Словник української мови Грінченка