збій

Збій, збою и збо́я

м.

1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої.

2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збій — Розбійник [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. збій — збій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. збій — збою, ч. Утоптана земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збій — ЗБІЙ¹, збо́ю, ч., розм., спец. 1. Відхилення від прийнятого, звичайного і т. ін. у житті й діяльності кого-, чого-небудь. Женик Мурченко лежав у ліжку три дні .. Словник української мови у 20 томах
  5. збій — ЗБІЙ, збо́ю, ч. Утоптана земля. Пшеницю сіють на збої (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах