збій
Збій, збою и збо́я
м.
1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої.
2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має. Гол.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збій — Розбійник [XII] Словник з творів Івана Франка
- збій — збій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- збій — збою, ч. Утоптана земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збій — ЗБІЙ¹, збо́ю, ч., розм., спец. 1. Відхилення від прийнятого, звичайного і т. ін. у житті й діяльності кого-, чого-небудь. Женик Мурченко лежав у ліжку три дні .. Словник української мови у 20 томах
- збій — ЗБІЙ, збо́ю, ч. Утоптана земля. Пшеницю сіють на збої (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах