згорбити
Згорбити, -блю, -биш
гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згорбити — зго́рбити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згорбити — -блю, -биш; мн. згорблять; док., перех. 1》 Вигнути горбом (спину). 2》 тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про тяжку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- згорбити — ЗГО́РБИТИ, блю, биш; мн. зго́рблять; док., перех. 1. Вигнути горбом (спину). Наймит сміявся в рукав, аж спину згорбив (Н.-Лев., III, 1956, 204). 2. тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про важку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Словник української мови в 11 томах