згорбити

зго́рбити

-блю, -биш; мн. згорблять; док., перех.

1》 Вигнути горбом (спину).

2》 тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про тяжку працю, хворобу, переживання і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згорбити — зго́рбити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згорбити — ЗГО́РБИТИ, блю, биш; мн. зго́рблять; док., перех. 1. Вигнути горбом (спину). Наймит сміявся в рукав, аж спину згорбив (Н.-Лев., III, 1956, 204). 2. тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про важку працю, хворобу, переживання і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  3. згорбити — Згорбити, -блю, -биш гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298. Словник української мови Грінченка