1. Словник української мови Грінченка

зискати

Зиска́ти, -щу, -щеш

гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зискати — Зиска́ти; ззискати. 1. (на чому?). Виграти, мати добрі наслідки (у чому?). Я гадаю, що моя справа дуже богато на тім зискала, бо сей наш радник консисториї піднімає ся боронити справи (Б., 1895, 7, 2); Небавом стояв богослов у міскім убраню. Українська літературна мова на Буковині
  2. зискати — ЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. 1. Відшукати, знайти. – Недаром у пісні співається: Нема в світі правди, Правди не зискати... (І. Пільгук). 2. Одержати зиск від чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. зискати — зиска́ти 1. отримати вигоду (ст) 2. опинитися у сприятливій ситуації, здобути більше (ст) ◊ зиска́ти на ча́сі = час Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зискати — Виграти справу у суді Словник застарілих та маловживаних слів