1. Словник української мови Грінченка

змоклий

Змоклий, -а, -е

Промокшій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змоклий — змо́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змоклий — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. змоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до змокнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змоклий — (як (мов, ні́би і т. ін.)) мо́кра ку́рка. Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина. (Катерина:) Така дівчина була (Джульєтта), а ти мокра курка (О. Корнійчук). як змо́клі ку́ри. Фразеологічний словник української мови
  5. змоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. змоклий — Змо́клий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. змоклий — ЗМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змо́кнути; // У знач. прикм. Змоклі й замерзлі невільники грілися на сонці і ладналися до останнього переходу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187). Словник української мови в 11 томах