змоклий
змо́клий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до змокнути.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змоклий — змо́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- змоклий — див. мокрий Словник синонімів Вусика
- змоклий — (як (мов, ні́би і т. ін.)) мо́кра ку́рка. Безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина. (Катерина:) Така дівчина була (Джульєтта), а ти мокра курка (О. Корнійчук). як змо́клі ку́ри. Фразеологічний словник української мови
- змоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
- змоклий — Змо́клий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змоклий — ЗМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змо́кнути; // У знач. прикм. Змоклі й замерзлі невільники грілися на сонці і ладналися до останнього переходу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187). Словник української мови в 11 томах
- змоклий — Змоклий, -а, -е Промокшій. Словник української мови Грінченка