1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змокати

змока́ти

-аю, -аєш, недок., змокнути і змокти, -кну, -кнеш; мин. ч. змок, -ла, -ло і змокнув, -нула, -нуло; док., розм.

Ставати мокрим, вологим; намокати, промокати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змокати — змока́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. змокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  3. змокати — Змока́ти, -ка́ю, -ка́єш; змо́кнути і змо́кти, змо́кну, змо́кнеш; змок, змо́кла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. змокати — ЗМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМО́КНУТИ і ЗМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. змок і змо́кнув, ла, ло; док., розм. Ставати мокрим, вологим; намокати, промокати. Словник української мови в 11 томах
  5. змокати — Змока́ти, -ка́ю, -єш сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. см. мокти. Словник української мови Грінченка