1. Словник української мови Грінченка

зільник

I. Зільни́к, -ка

м. = золільник. Вх. Зн. 22.

---------------

II. Зільник, -ка

м. Огородъ, содержащій зелень. ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зільник — Запис про лікувальні якості рослин [XIX] Бо ж наша народна медицина в дуже великій мірі основується на тих зільниках, що їх у нас писали в XV, XVI і XVII вв. і друкували тодішні освічені спеціалісти та вчені. [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. зільник — зільни́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. зільник — Зільни́к. Палісадник, квітник. Ми ходили довго по гарнім саді і оглядали розкішний зільник під вікнами приходства. Про що говорили, не пригадую... може, про літературу і писання. Ми були потрохи змішані. Українська літературна мова на Буковині
  4. зільник — -а, ч., діал. 1》 Квітник. 2》 Горщик для квітів; вазон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зільник — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
  6. зільник — ЗІЛЬНИ́К, а, ч., діал. 1. Квітник. Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти для незчисленних китиць та віночків (Л. Укр., III, 1952, 649); Збираю з ..осінньої флори дещо до зільників для себе і для школи (У. Кравч., Вибр., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах