зільник

Значення в інших словниках

1. зільник — Запис про лікувальні якості рослин [XIX] Бо ж наша народна медицина в дуже великій мірі основується на тих зільниках, що їх у нас писали в XV, XVI і XVII вв. і друкували тодішні освічені спеціалісти та вчені. [XIX] Словник з творів Івана Франка
2. зільник — зільни́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
3. зільник — Зільни́к. Палісадник, квітник. Ми ходили довго по гарнім саді і оглядали розкішний зільник під вікнами приходства. Про що говорили, не пригадую... може, про літературу і писання. Ми були потрохи змішані. Українська літературна мова на Буковині
4. зільник — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
5. зільник — ЗІЛЬНИ́К, а, ч., діал. 1. Квітник. Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти для незчисленних китиць та віночків (Л. Укр., III, 1952, 649); Збираю з ..осінньої флори дещо до зільників для себе і для школи (У. Кравч., Вибр., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах
6. зільник — I. Зільни́к, -ка м. = золільник. Вх. Зн. 22. --------------- II. Зільник, -ка м. Огородъ, содержащій зелень. ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313. Словник української мови Грінченка