1. Словник синонімів української мови

зільник

ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Нечуй-Левицький); На вікні стояв майже засохлий уже вазон гортензії (Л. Смілянський); Росли (цитрусові) у великих горшках, закопаних у землю (О. Донченко); В кутку.. стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Ю. Смолич); На маленькому чепурному столику — квітка у вазонку (Ірина Вільде); Під пахами несуть (жінки) напівзів'ялі вазоники (В. Стефаник); Кролевецькі рушники на стінах, зільники на вікнах (С. Васильченко).

КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький); Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти (Леся Українка); По обох боках (шляху) можна видіти дерев'яні домики з квіточниками (О. Кобилянська); На клумбах горіли маки (М. Коцюбинський); Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зільник — Запис про лікувальні якості рослин [XIX] Бо ж наша народна медицина в дуже великій мірі основується на тих зільниках, що їх у нас писали в XV, XVI і XVII вв. і друкували тодішні освічені спеціалісти та вчені. [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. зільник — зільни́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. зільник — Зільни́к. Палісадник, квітник. Ми ходили довго по гарнім саді і оглядали розкішний зільник під вікнами приходства. Про що говорили, не пригадую... може, про літературу і писання. Ми були потрохи змішані. Українська літературна мова на Буковині
  4. зільник — -а, ч., діал. 1》 Квітник. 2》 Горщик для квітів; вазон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зільник — ЗІЛЬНИ́К, а, ч., діал. 1. Квітник. Зоня з Юзею ходили по зільнику і рвали квіти для незчисленних китиць та віночків (Л. Укр., III, 1952, 649); Збираю з ..осінньої флори дещо до зільників для себе і для школи (У. Кравч., Вибр., 1958, 317). Словник української мови в 11 томах
  6. зільник — I. Зільни́к, -ка м. = золільник. Вх. Зн. 22. --------------- II. Зільник, -ка м. Огородъ, содержащій зелень. ум. зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничок. Гол. IV. 313. Словник української мови Грінченка