зілля

ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал., ПАЛЕ́НКА діал., ШУМІ́ВКА діал., САБАШІ́ВКА діал., СІРКО́ діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40^о); ЗАПРИ́ДУХ розм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТА заст., ОКОВИ́ТКА заст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХА розм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКА розм., ХАНЖА́ розм., ДИ́МКА розм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКА заст., КАЗЕ́НКА заст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКА розм., ПОЛИ́ННА розм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКА розм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛО розм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці); СЛИВ'Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯ діал., СЛИВНИ́К діал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів'я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. — А грішна вода буде? — питає сусід (Ю. Яновський); (Микола:) Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); (Воздвиженський:) А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла (Рахіра) ..фляшку з горівкою. — Тепер напийся! — прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір'я, п'яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); — А вам, отець диякон? Наливочки! — припрохує Загнибіда. — Ет! свинячого пійла! — гукнув той. — Сірка! мені — сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. — У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); — Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної — зап'єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки — оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: — Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! — з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); — Може, є капуста чи огірок. Я приніс шкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась (на весіллі) слив'янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали (на весіллі), ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); (Хома:) Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує (дядина) в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ'яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив'янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив'янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).

ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята). За три дні змело сніг, з землі показалася перша зелень — проліски, фіалочки (Панас Мирний); В степу хліба пішли в ріст — наливатися стали, і на городах зілля зазеленіло, як рута (А. Головко); Навесні оживає земля, купається в молочних випарах туманів і проростає першим зелом трав та хліба (І. Цюпа); — У нашому селі здавна існує звичай: чепурити долівку зеленням всяким, гілками дерев (М. Чабанівський); Вогкий берег уже проколює тендітна лугова зелена, нею проростає і забита землею щілина в човні (М. Стельмах); Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Ю. Яновський); Їде віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання (А. Свидницький).

ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІК рідше, ЛІКА́РСТВО розм.; ЗІ́ЛЛЯ (навар або настій із деяких рослин, що використовується в народній медицині); БАЛЬЗА́М (цілющий розчин або мазь із лікарських рослин); ПАНАЦЕ́Я книжн. ірон. (ліки, які нібито допомагають від усіх хвороб). — Федір Іванович мені казав, що у вас там дома хвора на сипняк. Хочу вам ліків передати (А. Головко); Невистачає ні лікарів на них (хворих), ні медикаментів, доглядати доводиться самим (О. Гончар); (Лікар:) Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх можливих хвороб (Леся Українка); — Спасибі вам, батюшко.. Може, у вас є робота, то я відроблю за ваші лікарства (М. Стельмах); І до лікаря вже водили (Тетяну), і зіллям якимсь напувала баба Мокрина, — нічого не допомагало (Я. Баш); Ленінградський біохімік професор П. О. Якимов і відомий хірург професор М. М. Петров виготовили з живиці сибірської ялиці препарат — бальзам, яким лікували рани в роки Великої Вітчизняної війни (з журналу); Голкорефлексотерапія — не панацея від усіх хвороб, а тільки один з методів лікування (з газети).

ТЮТЮ́Н (рослина, в листі якої міститься нікотин), ЗІ́ЛЛЯ розм.; КУ́РИВО (курильний); ТАБА́КА розм., КАБА́КА заст. (нюхальний); КРІПА́К розм. (міцний); САМОСА́Д, ГОРОДНЯ́К діал. (власного посіву й обробки). Чого не продавалося в цій крамниці! Тютюн і табака, смушеві шапки, червоні пояси (Марко Вовчок); Зараз Бугор сердитий никає побіля будки, — куриво кінчилось, тому й не в дусі (О. Гончар); — Так ке лишень, понюхаймо кабаки (Г. Квітка-Основ'яненко); Давид підійшов і поздоровкався. Закурили дядькового кріпака (А. Головко); У хаті лишився міцний дух самосаду (А. Шиян); Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк (Ю. Яновський).

ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́ заст. (знахарський напій). Та вийняла (Маруся) з-за пазухи Циганчині чари, Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари (Л. Боровиковський); Як поїхав козаченько яром, — Перелита доріженька чаром (пісня); (Хома:) Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати (М. Старицький); А потім якось дав їм сіна, а те сіно виявилось чар-зіллям, і коні султанські, попробувавши, одразу на мову здобулися (О. Гончар); Ой є в мене таке зілля близько перелазу; Як дам тобі напитися, забудеш одразу (пісня); Ой чи мені, любку, дання, чи мені сухоти? Нема мені вночі спання, ані вдень роботи (коломийка).