1. Словник української мови Грінченка

зім'яти

Зім'яти и зімня́ти, -мну, -не́ш

гл.

1) Смять.

2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зім'яти — зім'я́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зім'яти — -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що-небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зім'яти — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови