1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зім'яти

зім'я́ти

-мну, -мнеш, док., перех.

1》 Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, зібганим.

|| Зібгати, зіжмакати що-небудь жужмом.

|| Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати.

|| безос.

|| Покрити складками, зморшками (обличчя).

2》 Пригнути, притоптати до землі (рослини).

|| розм. Збити кого-небудь з ніг, притиснути до землі, придавити.

3》 Швидким натиском порушити бойовий порядок, розладнати чиї-небудь ряди.

|| Перемогти кого-небудь, зламати опір.

4》 перен. Морально принизити кого-небудь, зменшити вияв якихось почуттів тощо.

5》 Давлячи, стискуючи, мнучи, очистити що-небудь від чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зім'яти — зім'я́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зім'яти — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. зім'яти — Зім'яти и зімня́ти, -мну, -не́ш гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль. Словник української мови Грінченка