зім'яти

зім'я́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зім'яти — -мну, -мнеш, док., перех. 1》 Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що-небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зім'яти — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. зім'яти — Зім'яти и зімня́ти, -мну, -не́ш гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль. Словник української мови Грінченка