1. Словник української мови Грінченка

зіркатий

Зіркатий, -а, -е

Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зіркатий — зірка́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зіркатий — -а, -е, розм. 1》 Променистий, сяючий (про очі). 2》 Те саме, що зіркий. 3》 Пухирчастий (про тісто і т. ін.). 4》 Прикрашений зіркою, зірками. 5》 З квітками, подібними формою до зірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіркатий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  4. зіркатий — ЗІРКА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Променистий, сяючий (про очі). Нахилилася [Настуня] над ним і світить в його душу зіркатими очима (Речм., Весн. грози, 1961, 8). 2. Те саме, що зірки́й. Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри.. Словник української мови в 11 томах