зіркатий

БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. (який блищить, відбиваючи світло; про очі — який блищить, світиться від радості, вдоволення і т. ін.); ІСКРИ́СТИЙ, ІСКРОМЕ́ТНИЙ поет., ЗІРЧА́СТИЙ поет., ЗІРЧА́ТИЙ рідше (який сяє іскрами); ЗО́РЯНИЙ поет., ЗІРКА́ТИЙ розм. (про очі); ПРОМЕНИ́СТИЙ (ПРОМЕНЯ́СТИЙ), ПРОМІ́ННИЙ, ПРОМІНЯ́СТИЙ розм., РОЗПРОМІ́НЕНИЙ підсил. Я́СНИ́Й поет. (пройнятий світлом). Чорні, як терен, блискучі очі миготіли, аж бігали, неначе живе срібло (І. Нечуй-Левицький); Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками цукру, і весь сонячно світився (О. Донченко); По самому дну урочища блискоче вода, зайшовши із штучного моря й створивши тут, у колись похмурім яру, тихий сяючий затон (О. Гончар); Поблід від жалю ясний Серафим І тихо знявся мовчазний угору, Закривши вид крилом сіяючим своїм (Леся Українка); Черниш повернувся до сусіда обличчям. Великі, іскристі, як вугіль, очі нерухомо світились на нього з-під краю шинелі, якою вони були вкриті обидва (О. Гончар); І хлопчик, мружачись на іскрометний морський простір, сидить на камені (О. Донченко); Хрусткий вечірній холодок — Як серця перша охолода. І ще осіннього болота Зірчастий не засклив льодок (М. Рильський); Гордий промінь в тієї зорі, Та в нім туга палає огниста, І сіяє та зірка вгорі, Мов велика сльоза промениста (Леся Українка); В ці хвилини все здавалося йому прекрасним: стиснуті бліді губи, пошерхле від вітру довгасте обличчя, ..і променясті сірі очі (С. Журахович). — Пор. 2. яскра́вий.

ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Загребельний); В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, — бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Остап Вишня); Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри, ..та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки — мирові на очі (В. Бабляк); — Ти, оката, все бачиш, — зауважив Чемериця (Г. Коцюба); Очі (у птаха) видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський).

ПУХИ́РЧАСТИЙ (укритий пухирями; який містить у собі пухирці повітря), ПУХИ́РЧАТИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ПУХИРИ́СТИЙ рідше. Під ногами.. дзвінко зойкали кружечки пухирчастого березневого льодку (М. Стельмах); Пухирчата поверхня снігу неначе злегка парувала (І. Ле); Марися припрошувала людей, підставляючи їм миски з жовтим та зіркатим молозивом (С. Чорнобривець).

I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. (який цілком віддається пильнуванню за ким-, чим-небудь); ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст. (здатний усе помічати). Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога.. не забудь (М. Рильський); Мостом.., обабіч якого стояла невсипуща сторожа, князь Святослав вийшов з Гори й попрямував до Нового города (С. Скляренко); Та завжди недремними будемо ми — Солдатами будемо Армії Миру (І. Нехода); (Сінон:) Признатись мушу, ти ж бо всевидюща... (Леся Українка). — Пор. I. спостере́жливий.