з'єдночення

З'єдно́чення, -ня

с. Соединеніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'єдночення — З'ЄДНО́ЧЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. з'єдно́чити. З'єдночення в одну землю города з пригородами, наприклад, могло бути до смаку людності города, як не всій, то частині (М. Словник української мови у 20 томах