з'єдночення
З'ЄДНО́ЧЕННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. з'єдно́чити.
З'єдночення в одну землю города з пригородами, наприклад, могло бути до смаку людності города, як не всій, то частині (М. Грушевський);
Виразом народного почуття любові і з'єдночення є формальне свято народного збору в другому дні Різдва Христового (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'єдночення — З'єдно́чення, -ня с. Соединеніе. Словник української мови Грінченка