з'єдночення

З'ЄДНО́ЧЕННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. з'єдно́чити.

З'єдночення в одну землю города з пригородами, наприклад, могло бути до смаку людності города, як не всій, то частині (М. Грушевський);

Виразом народного почуття любові і з'єдночення є формальне свято народного збору в другому дні Різдва Христового (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'єдночення — З'єдно́чення, -ня с. Соединеніе. Словник української мови Грінченка