з'єдночити
З'ЄДНО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал.
З'єднати.
Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, – ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'єдночити — З'єдно́чити, -чу, -чиш гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив. К. (О. 1861. III. 6). Словник української мови Грінченка