ирід

И́рід, -рода

м. см. ирод.

---------------

Ирод и и́рід, -да

м.

1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка.

2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод.

3) Чортъ. А ирід його відає. Ном. № 3576. З шуму став ирод-чорт. Гн. II. 217. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me