ирій

Ирій, -рію

м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Шевч. 519. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ирій — див. чужина Словник синонімів Вусика
  2. ирій — И́РІЙ див. ви́рій. Словник української мови у 20 томах