1. Словник української мови Грінченка

йор

Йор, -ра

м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. йор — Йор вписав на лікті: побив когось (львівський місцевий вираз за часів Франка) [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. йор — йор іменник чоловічого роду назва літери ъ іст. Орфографічний словник української мови
  3. йор — -а, ч., заст. Назва літери "ъ" старої російської абетки; єр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. йор — ЙОР, а, ч., заст. Назва літери «ь»; єр. Закиньмо безглузді, нікчемні посвари — За йори, да дашки та ять… (Граб., І, 1959, 154). Словник української мови в 11 томах