казання

Значення в інших словниках

1. казання — каза́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. казання — див. проповідь Словник церковно-обрядової термінології
3. казання — -я, с. Повчальна промова в церкві; проповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казання — ка́зання → казанє Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. КАЗАННЯ — • КАЗАННЯ , проповідь - жанр давньої укр.л-ри. Див. Ораторсько-проповідницька проза. Учительна література. Українська літературна енциклопедія
6. казання — ПРО́ПОВІДЬ (промова релігійноповчального змісту, яку виголошують у церкві під час відправи), ПОВЧА́ННЯ, КАЗА́ННЯ (КА́ЗАНЬ рідше) церк., ПРОМО́ВА церк. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (О. Словник синонімів української мови
7. казання — Каза́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. казання — КАЗА́ННЯ, я, с. Повчальна промова в церкві; проповідь. Говорив раз піп казання із письма святого (Рудан., Співомовки.., 1957, 40); — Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 239); *У порівн. Словник української мови в 11 томах