1. Словник української мови Грінченка

казатися

Казатися, -жуся, -жешся

гл.

1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9.

2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казатися — каза́тися дієслово недоконаного виду говоритися; оповідатися Орфографічний словник української мови
  2. казатися — кажеться, недок., безос. 1》 Те саме, що говоритися 1); мовитися. 2》 Те саме, що оповідатися; розповідатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. казатися — КАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, недок., безос. 1. Те саме, що говори́тися 1; мовитися. [Печариця:] От ти вже й розсердився! Чого, брате, іноді не кажеться? (Мирний, V, 1955, 154); Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Ю. Словник української мови в 11 томах