казатися
КАЗА́ТИСЯ, ка́жеться, недок., безос.
1. Те саме, що говори́тися 1; мовитися.
[Печариця:] От ти вже й розсердився! Чого, брате, іноді не кажеться? (Мирний, V, 1955, 154);
Краєвиди входять до діалога, як паузи такої розмови, де не кажеться всіх слів (Ю. Янов., IV, 1959, 68).
2. Те саме, що оповіда́тися; розповідатися.
Не так-то хутко діється, як швидко в казці кажеться (Укр.. казки, 1951, 197).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казатися — каза́тися дієслово недоконаного виду говоритися; оповідатися Орфографічний словник української мови
- казатися — кажеться, недок., безос. 1》 Те саме, що говоритися 1); мовитися. 2》 Те саме, що оповідатися; розповідатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казатися — Казатися, -жуся, -жешся гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457. Словник української мови Грінченка