1. Словник української мови Грінченка

каламутний

Каламутний, -а, -е

1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? н. п.

2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каламутний — каламу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. каламутний — Непрозорий, нечистий, мутний; (колір) тьмяний, невиразний, нечіткий, р. тьмавий; (повитий млою) туманний, млистий, затьмарений; (настрій) ЖМ. неспокійний, бентежний, тривожний Словник синонімів Караванського
  3. каламутний — I брудний (про воду), збаламучений, збитий, збовтаний, зброджений (про заводь річки), змулений, каламутнуватий, каламутуватий, мутний і мутний, нечистий (про воду), перебовтаний, перекаламучений, розбовтаний, розкаламучений, розколочений, скаламучений... Словник синонімів Вусика
  4. каламутний — [каламутнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. каламутний — -а, -е. 1》 Який утратив прозорість; мутний, нечистий. 2》 перен. Повитий туманом, млою; туманний, тьмяний. || Затьмарений, неясний. 3》 перен., розм. Неспокійний, тривожний, бентежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. каламутний — В каламутній воді добре рибу ловити. Коли існує хаос і замішання, тоді лихі люди намагаються скористати з цього. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. каламутний — лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. (Ярчук:) Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. Фразеологічний словник української мови
  8. каламутний — КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Словник синонімів української мови
  9. каламутний — Каламу́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. каламутний — КАЛАМУ́ТНИЙ, а, е. 1. Який утратив прозорість; мутний, нечистий. Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Шевч., II, 1953, 104); Каламутним валом котилися від водопаду величезні хвилі (Фр. Словник української мови в 11 томах