карасик

Карасик, -ка, карасичок, -чка

м. ум. отъ карась.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карасик — кара́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. карасик — -а, ч. Зменш.-пестл. до карась. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карасик — КАРА́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кара́сь. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле [Щука] то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43); [Малоштан:] Та ось… (Показує відерце). На борщ.. Десять карасиків піймав (Мик., І, 1957, 56). Словник української мови в 11 томах