карасик
кара́сик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до карась.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карасик — кара́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- карасик — КАРА́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кара́сь. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле [Щука] то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43); [Малоштан:] Та ось… (Показує відерце). На борщ.. Десять карасиків піймав (Мик., І, 1957, 56). Словник української мови в 11 томах
- карасик — Карасик, -ка, карасичок, -чка м. ум. отъ карась. Словник української мови Грінченка