1. Словник української мови Грінченка

карлючитися

Карлю́читися, -чуся, -чишся

гл. Кривиться, искривляться.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карлючитися — карлю́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. карлючитися — див. звиватися Словник синонімів Вусика
  3. карлючитися — -иться, недок., розм. Те саме, що корчитися; скручуватися. || Витися, звиватися (про шлях, річку й т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карлючитися — ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯ розм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. карлючитися — КАРЛЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок., розм. Те саме, що ко́рчитися; скручуватися; // Витися, звиватися (про шлях, річку й т. ін.). Понад табором карлючився широкий шлях (Сміл., Зустрічі, 1936, 95). Словник української мови в 11 томах