1. Словник української мови Грінченка

китичка

Китиця, -ці

ж.

1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) Вас. 160, 170. Шух. І. 128.

2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. Камен. у.

3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Чуб. VII. 379. см. кулик.

4) Букетъ цвѣтовъ. Желех.

5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Шух. І. 73. ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками. Кв. І. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китичка — ки́тичка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. китичка — див. гроно Словник синонімів Вусика
  3. китичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до китиця 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. китичка — КИ́ТИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ки́тиця 1, 3, 4. Блискучі жовтогарячі картузи з чорними китичками зверху засяли ясними фарбами (І. Нечуй-Левицький); Глядь – аж воно [вікно] одчинене, а на лутці птах стоїть сміливий, вільний.. Словник української мови у 20 томах
  5. китичка — КИ́ТИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ки́тиця 1, 3, 4. Блискучі жовтогарячі картузи з чорними китичками зверху засяли ясними фарбами (Н.-Лев., III, 1956, 134); Вона припала обличчям до бузкової китички, аж губами торкнулася (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах