князівство
Князівство, -ва
с. Княжество.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- князівство — князі́вство іменник середнього роду у найменуваннях країн Князі́вство: Князі́вство Мона́ко Орфографічний словник української мови
- князівство — [кн'аз’іўство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- князівство — -а, с., іст. 1》 Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2》 збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с. 1. іст. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). – Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (І. Словник української мови у 20 томах
- князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). — Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Фр. Словник української мови в 11 томах