1. Орфоепічний словник української мови

князівство

князі́вство

[кн'аз’іўство]

-ва, м. (на) -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. князівство — князі́вство іменник середнього роду у найменуваннях країн Князі́вство: Князі́вство Мона́ко Орфографічний словник української мови
  2. князівство — -а, с., іст. 1》 Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). 2》 збірн., рідко. Князі (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с. 1. іст. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). – Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (І. Словник української мови у 20 томах
  4. князівство — КНЯЗІ́ВСТВО, а, с., іст. 1. Територія, якою управляв князь (у 1 знач.). — Пета обіцяв мені всі гори в дідицтво, велике карпатське князівство (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. князівство — Князівство, -ва с. Княжество. Словник української мови Грінченка