1. Словник української мови Грінченка

кобилячий

Кобилячий, -а, -е

Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобилячий — коби́лячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кобилячий — -а, -е. Прикм. до кобила 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобилячий — КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1. Баба кінчала [розповідати казку] .. про кобилячу голову (М. Коцюбинський); Катерина виглянула у вікно, а перед нею, ніби у казці, з'явилася кобиляча морда (С. Словник української мови у 20 томах
  4. кобилячий — Коби́лячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кобилячий — КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1. Баба кінчала [розповідати казку].. про кобилячу голову (Коцюб., II, 1955, 273); Кобилячий табун; Кобиляче молоко. Словник української мови в 11 томах