1. Орфографічний словник української мови

кобилячий

коби́лячий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобилячий — -а, -е. Прикм. до кобила 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кобилячий — КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1. Баба кінчала [розповідати казку] .. про кобилячу голову (М. Коцюбинський); Катерина виглянула у вікно, а перед нею, ніби у казці, з'явилася кобиляча морда (С. Словник української мови у 20 томах
  3. кобилячий — Коби́лячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кобилячий — КОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коби́ла 1. Баба кінчала [розповідати казку].. про кобилячу голову (Коцюб., II, 1955, 273); Кобилячий табун; Кобиляче молоко. Словник української мови в 11 томах
  5. кобилячий — Кобилячий, -а, -е Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234. Словник української мови Грінченка